Посібник для батьків

«Київстар» видав перший в Україні науково обґрунтований посібник для батьків «Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі», створений спільно з Інститутом психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Посібник містить просте зведення правил і рекомендацій батькам і педагогам із забезпечення безпеки дітей у Мережі. Посібник рекомендований Міністерством освіти і науки України для використання у школах.

У посібнику розкрито можливості сучасних інформаційних технологій — інтернету, мобільного зв’язку та висвітлено способи безпечної поведінки дитини у віртуальному просторі, що убезпечать від негативного впливу на її психічне і фізичне здоров’я. Посібник адресовано батькам, дідусям і бабусям, педагогам, працівникам соціальних служб для дітей і молоді.

Навіщо дітям Інтернет?

Повертаючись ввечері з робити і спостерігаючи за своїм сонним дитям з грайливими очима біля ноутбука, ми задаємо собі одне питання: який магніт сидить у просторах Інтернету і притягує увагу всіх дітей?

Насправді, все дуже просто. Діти — це маленькі особистості, які «ковтають» спілкування та інформацію, як повітря — жадібно і захоплено. Для них Інтернет — інша планета, на якій вони відчувають себе комфортно і вільно. Чому? Та тому, що можна покрутити її, як глобус, і знайти той континент, ту потребу, якої так не вистачало, і реалізувати її одним кліком миші.

Приходячи зі школи і «пірнаючи» в Інтернет, більшість дітей шукають:

· Спілкування

· Самовираження

· Інформацію

Розглянемо потреби більш детально.

Спілкування. Спілкування у просторах Інтернету нічим не обтяжує і розвиває у вашій дитині лідерські якості. Обговорення фільмів, ігор, музики та інших цікавинок розвиває та інформує. Цікаво те, що хлопчики і дівчатка до спілкування в соціальних мережах виявляють однаковий інтерес. Однак зловживати соціальними мережами не варто. Тому, батьки, ваше завдання — максимально обмежити час, який ваша дитина проводить в соціальних мережах. Ви повинні знати і перевіряти, якими саме мережами вона користується і як часто.

Самовираження. Уявіть, що у вашій дитині сидить маленький художник, про якого ви навіть не підозрюєте. Випадково побачена картина в просторах Інтернету, фотографія в альбомі друга або майстер-клас з живопису можуть запалити очі малюка, як фари в автомобілі. Якщо у вас син, зверніть увагу, скільки часу він проводить за онлайн-іграми, адже саме це цікавить хлопчиків. Дівчатка ж шукають самовираження на різних фан-сайтах зірок. У цій справі варто бути хитрішими: самостійно відкривайте дитині нові корисні ресурси. Розвивайте його смак, ненав’язливо виховуйте в ньому якісні навички та уяву! Головне — ніякої імпульсивності та тиску.

Інформація. Нескінченний потік інформації може як налякати дитину, так і зацікавити. В Інтернеті можна знайти все: відповіді на шкільні питання нові інтереси та захопливу інформацію. Будьте особливо уважними, якщо у вас син. Адже саме хлопчиків цікавлять Інтернет-магазини та ресурси «для дорослих». Дівчатка ж віддають перевагу музичним сайтам і розважальним ресурсам, але пам’ятайте, що надмірне захоплення ними не менш небезпечне.

Загалом, Інтернет для дітей — штука захоплива та магнетична. Саме у просторі «серфінгу» вони розвиваються, дорослішають і вчаться осягати різні боки життя. Завдання батьків — завдяки Інтернету допомагати дітям розвиватися у потрібному руслі і навчити їх фільтрувати нескінченний потік інформації. Також батькам необхідно зміцнювати і свої знання про Інтернет, допомагати дитині з пошуком сайтів і цікавих ресурсів. Більше інформації — краще обізнаність:http://bezpeka.kyivstar.ua/rules/for_parents/. Найголовніше — зацікавити дітей тим, що їм дійсно на користь, а далі все піде як по маслу.

Інтернет-залежність: боремося чи піддаємося?

Сьогодні наша реальність така: дитина сидить з ноутбуком на підлозі, жадібно намагається пройти онлайн-гру і збити нарешті настирливий корабель противника! На вітання він відповідає кивком голови, недбалим махом руки і швидкою відповіддю «мама-не-заважай-мені-я-дуже-зайнятий!». Все, що залишається робити батькам — задуматися, спробувати змінити ситуацію і безнадійно зайти в глухий кут.

Якщо вашому «Інтернет-шпигунові» від 11 — 17 років, і він тривалий час (більше 2-х годин дня) сидить біля комп’ютера, тоді вам варто уважніше ознайомитися як з фізичними, так і психологічними симптомами Інтернет-залежності.

Фізичні симптоми визначити більш реально, ніж психологічні. У зв’язку з цим ми перераховуємо найбільш поширені:

- бль у зап’ястях

— сухість в очах

— порушення сну

— головний біль

— біль у спині

— нерегулярне харчування

— порушення сну

Наявність декількох характеристик у вашої дитини вже говорить про те, що він проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров’я вашого чада, потрібно діяти і шукати альтернативу!

Шукаємо виходи з ситуації, що склалася:

— Обмежте час користування Інтернетом до 30 хвилин на день. Натомість купіть квитки в кіно для дитини та її друзів. Повірте, всі будуть тільки щасливі!

— Використовуйте час, проведений в Інтернеті з користю. Наприклад: попросіть дитину пограти в суперцікаву гру завтра, а сьогодні подивитися онлайн-трансляцію з Парижу. Познайомте його з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою і Лувром.

— Не лінуйтеся, не здавайтеся і будьте хитрими. Попросіть про допомогу: наприклад, вам дуже потрібно дізнатися ім’я кота з твору Булгакова «Майстер і Маргарита». Проінструктуйте, підкажіть, що спочатку потрібно зайти в пошукову систему, далі ввести ім’я твору і почати пошуки. Діти люблять допомагати і відчувати те, що вони потрібні.

Ваше основне завдання: не лякати дитину Інтернет-залежністю, а шукати альтернативні рішення. Впевнені, що у вас все вийде. Головне — не здаватися і не піддаватися!

Онлайн ігри: захоплення чи залежність?

Якщо міркувати тверезо і без побоювань, онлайн-ігри — це світ фантазії і абсолютно іншої реальності. Діти із задоволенням «занурюються» в казкові події, битви і непокояться за своїх героїчних персонажів. Вони відчувають себе комфортно у фантастичному світі. Але іноді буває перебір: дитина може не на жарт захопитися іграми в Інтернеті, не сприймати навколишню реальність і ототожнювати себе з супергероями. Чи варто хвилюватися?

Уявляючи себе героєм віртуальних ігор, дитина отримує можливість певної самореалізації. Він приміряє до себе якості супергероя: сміливість, силу, надздібності тощо. Але повернення до реальності позбавляє його таких можливостей і робить безпорадним перед щоденними проблемами.

Досить часто онлайн-ігри призводять до погіршення емоційного та психологічного стану дитини:

· зміни емоційного стану;

· зростанню тривоги;

· зростанню роздратування;

· зниженню самооцінки;

· порушенню соціалізації.

Як уберегти дитину від виникнення подібних наслідків? Для початку батькам рекомендовано стежити за часом, який їхнє чадо проводить перед екраном монітора, і обмежувати його.

Норми, визначені Міністерством охорони здоров’я України — час використання комп’ютера протягом тижня:

— 6 років — 30-45 хвилин;

— 7-8 років — 2 години, але не більше 1 години на добу;

— 9-11 років — 2 години, але не більше 1 години на добу;

— 12-14 років — 2,5 години, але не більше 1 години на добу;

— 15-16 років — 7 годин, але не більше 1 години на добу.

Завантаження та крапля хитрості

Спробуйте зацікавити дитину яскравістю реального життя: подорожуйте якомога частіше, запрошуйте друзів у гості, відвідуйте кінотеатри, аквапарки, кав’ярні та просто гуляйте по місту.

Спілкуйтеся з дітьми як з дорослими: пояснюйте їм відмінність між онлайн-іграми і реальністю, оберігайте їх від розчарувань при переході до звичайного життя, не допускайте надмірного захоплення віртуальним світом і кожен день говоріть їм, що вони для вас справжні і найкращі супергерої!

Ми впевнені, що ваша активність — це вже перший і дуже важливий крок до підтримки і захисту дитини. Тисніть like, діліться з друзями і станьте частиною руху «Розкажи дітям про безпеку в Інтернеті»!

Діти і підлітки у соціальних мережах

Віртуальний простір став для дітей паралельною реальністю, де вони спілкуються з друзями, знаходять нових, діляться інтересами та підлягають безкінечному потоку захопливої інформації. Ідеальним місцем для спілкування стали соціальні мережі, новини з яких так часто з круглими очима від захоплення переказує ваша дитина.

У процесі розвитку дітям і підлітками життєво необхідно підтримувати спілкування з оточуючим світом: однолітками, наставниками, родиною. А наскільки цікаво і захоплююче створювати в одній із соціальних мереж свій профіль, з фотографіями та описами, які хочуть саме вони! Таким чином дитина творить свій власний простір спілкування. У ньому вона може стати такою, як себе уявляє і такою, як хоче бути.

Крім того, соціальні мережі — найлегший спосіб вийти на контакт з будь-якою людиною. Наприклад, якщо вашій дитині сподобався хтось з сусіднього класу, але заговорити першою вона не наважилась би, то написати листа, або просто додати в друзі — легко. Це не вимагає грандіозних зусиль над собою і відкриває перспективи для подальшого спілкування.

Та досить часто перебування у соціальній мережі захоплює маленьку людину настільки, що переключити її на виконання домашнього завдання або привернути увагу на себе батькам досить складно. Крім того, їм не завжди відомо, з ким саме спілкується їхня дитина. Адже трапляються випадки, коли замість «друга-однолітка», якого ніхто ніколи не бачив вживу, ховається злочинець або особа з порушенням психіки.

В разі виникнення подібної ситуації, батьки повинні навчити дитину не розкривати і не ділитися в соціальних мережах (та і загалом, зустрічаючи незнайомців) особистими даними:

· повним ім’ям та іменами членів своєї родини;

· адресою;

· номером телефону;

· місцем прогулянок;

· часом, коли вдома відсутні батьки;

· номерами банківських карток.

Така обізнаність — запорука безпеки дитини як в реальному світі, так і у віртуальному просторі.

В разі, коли підліток проводить весь свій вільний час у соціальних мережах, слід знайти альтернативу, яка б могла його зацікавити і відволікти. Наприклад, організувати спільний похід на природу, завести домашнього улюбленця, який потребує постійного догляду, чи запросити найкращих друзів вашої дитини для домашньої вечірки.

Важливо, аби дитина чи підліток отримували необхідну кількість спілкування у реальному світі, оскільки соціальні мережі покликані не для того, щоб замінити реальне спілкування, а щоб його доповнити та розширити. Спілкуйтеся якомога більше з власною дитиною, розпитуйте про її інтереси, друзів і вподобання. Зробіть так, аби ви перебували у списку її «обраних друзів»!

Не забувайте, наскільки важливо розповідати дітям про безпеку у віртувальному світі. Приєднуйтесь до руху «Розкажи дітям про безпеку в Інтернеті» та розповідайте про нього друзям!

Інтернет та мобільне шахрайство

«НадішлиSMSта отримай додаткові бонуси для гри!», «Лише однаSMS — і ти зможеш виграти крутий подарунок!» —ми постійно зустрічаємо подібні оголошення на різних підозрілих сайтах або отримуємо повідомлення зі схожим змістом. Багато дорослих не вбачають в цьому нічого небезпечного, що вже казати про дітей. Тому наше завдання — розповісти їм про існування Інтернет та мобільного шахрайства.

Малюк завжди у пошуках чогось нового, тому дуже легко «купується» на SMS -шахрайство. Щоб пояснити дітям про можливі його прояви, ви самі повинні знати найбільш розповсюджені види.

Мобільне та Інтернет-шахрайство спрямовані, перш за все, на зняття коштів з рахунку абонента. Ви повинні знати, що діти можуть спійматись на такі пропозиції:

— «Придбай програму читання чужих SMS повідомлень!»

— «Не можу тобі додзвонитися, немає грошей, надішли 5 грн»

— «Перекажіть кошти на рахунок та отримайте вдвічі більше!»

— «Надішли SMS на цей номер та виграй приз!»

— «Щоб завантажити цей фільм, надішли SMS для отримання коду»

Радимо скласти список з конкретними прикладами подібних повідомлень, роздрукувати його і повісити, наприклад, біля монітору. Якщо дитина добре сприймає візуальну інформацію, намалюйте разом з нею описані ситуації! Якщо малюк сам докладе зусилля — це відкладеться у пам’яті. І при виникненні подібних ситуацій, буде згадувати, що він це малював з мамою/татом, і вони розповідали, що це погано.

Відомий приклад мобільного шахрайства — дитина отримує анонімний дзвінок ніби від оператора сервісного центру. Голос повідомляє, що телефон заблокують, якщо він не пройде нову реєстрацію, і пропонує спеціальний номер для «порятунку». Дитина лякається і телефонує. В результаті, з рахунку знімають суттєву суму. Схожі дзвінки можуть містити повідомлення і про виграш призу. Поділіться цим прикладом з малюком і попередьте, аби він про кожну подібну ситуацію повідомляв вам.

Окрім усних застережень, радимо налаштувати на комп’ютері функцію «батьківського контролю», щоб захистити від сумнівних сайтів та інформації. Допоможуть і антивірусні програми, що розпізнають ресурси з вірусами та програмами-роботами для вимагання грошей.

Слід також навчити дитину у жодному разі не передавати мобільний телефон у руки малознайомим людям.

Пам’ятайте, що ваш власний приклад — найкращий спосіб навчити малечу обачності і обережності.

Ми чекаємо на вашу підтримку у рамках кампанії «Розкажи дітям про безпеку в Інтернеті». Ваша активність допоможе захистити не одну дитину. Приєднуйтесь!

Кібербулінг та дорослий контент: як вберегти дитину

Дітям необхідно відчувати себе самостійними та незалежними, особливо у користуванні Інтернетом. Завдяки цьому вони розвиваються і відкривають нові можливості, та іноді їх можуть спіткати не дуже приємні сторони віртуального світу. Такі, як кібербулінг та «дорослий» контент.

Раніше хуліганів можна було зустріти на вулиці або в школі, та зараз вони частково перейшли в Інтернет. Цифрові технології відкрили багато нових можливостей, на жаль, для шахраїв також. У результаті цього і виник кібербулінг.

Якщо не вдаватися у деталі й складні терміни, кібербулінг — переслідування повідомленнями в Інтернеті, що містять образи, погрози та агресію; це підлітковий віртуальний терор, напад із метою завдати психологічної шкоди. Простіше кажучи — сучасний цифровий аналог дитячого знущання. Останнім часом основною платформою для кібербулінгу стали соціальні мережі.

Замість того, щоб поставити підніжку, пишуть агресивну SMS; замість стусана залякують у соцмережі; замість насмішок і образ розповсюджують конфіденційні дані про дитину, створюють фальшиві профілі на різноманітних сайтах, тероризують нічними дзвінками тощо. Проблема у тому, що ви не можете піти до директора школи й попросити вжити заходів щодо хуліганів — в Інтернеті інші правила.

Здавалося би, що тут такого — ну заважатимуть дитині спокійно сидіти в чаті чи гратися в онлайн-гру, але це все може привести до серйозних наслідків. Завдання батьків — вберегти дитину від подібного, або, якщо вже таке трапилося, мінімізувати моральну шкоду.

Варто дотримуватися кількох простих правил:

— Поясніть дитині, що таке кібербулінг.

— Навчіть дитину дотримуватися правил безпеки в Інтернеті: обирати складні паролі й регулярно їх міняти, помірковано обирати коло спілкування у мережі, обирати надійні сайти та сервіси для користування.

— Регулярно перевіряйте, чим займається дитина в Інтернеті (проте поважайте її особистий простір), які сайти відвідує, з ким спілкується. Таким чином, ви зможете запобігти кібербулінгу.

— Якщо вберегти від проблеми не вдалося, потрібно потурбуватися про те, аби мінімізувати моральну шкоду — підтримайте дитину, заспокойте, поясніть, що трагедії не сталося. Ну й, звісно, повідомте адміністрацію сайту (чату, ігрового серверу тощо) про випадок кібербулінгу, адже це їхній обов’язок слідкувати за тим, щоб такого не траплялося

Всі прекрасно знають, що заборонений плід — дуже солодкий. І «найсолодшим» таким плодом Інтернету є «дорослий» контент. Спокуси клікнути й подивитися відео відповідного характеру переслідують користувача постійно. І може статися так, що спокуса візьме гору саме над вашою дитиною. Цього можна й треба уникати, адже споглядання сцен сексуального чи насильницького характеру може завдати психіці дитини великої шкоди. Що можуть зробити відповідальні батьки?

· Встановіть програмне забезпечення, яке блокуватиме доступ до подібних матеріалів.

· У жодному разі не погрожуйте покаранням дитині за відвідування небажаних сайтів — поясніть, чому це неприйнятно, чому це вас засмутить і чому так робити не варто

· Збережіть довіру дитини — наголосіть на тому, що не зайве порадитися з вами щодо того, які сайти варто відвідувати, а які ні. Аргументуйте свою позицію.

· Якщо ж запобігти не вдалося, не сваріть і не карайте дитину (це може лише посилити потяг до подібних матеріалів) — у дружній і доброзичливій розмові поясніть, що ці матеріали не несуть нічого хорошого насправді, що на таких сайтах можна стати жертвою вірусного програмного забезпечення, яке може пошкодити комп’ютер, що час в Інтернеті можна провести зі значно більшою користю.

· Якщо ваша дитина активно користується мобільним інтернетом, що контролювати практично неможливо, тоді варто задуматись над встановленням спеціальної програми. Одна з них — це послуга «Батьківський контроль» від Kyivstar, яка відкриває доступ тільки до обмеженого переліку безпечних та корисних сайтів для дітей. Можете бути певні — серфінг дитини буде безпечним!

Співпрацюйте з вашою дитиною, не будьте суворим наглядачем, і тоді ви не лише збережете довіру, але й убезпечите дитину від негативу в мережі. Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті!

Сімейні правила поведінки в Інтернеті

Інтернет дає безмежні можливості для розвитку й розваг. Проте окрім цих позитивних аспектів є багато негативних. Природно, що відповідальні батьки хочуть, аби користування мережею було безпечним для дитини. Забезпечити це доволі просто, якщо знати кілька важливих речей.

Головне — встановити правила сімейного користування Інтернетом, визначте їхню важливість для безпеки. Наголосіть, що дитина має ділитися з вами всім, що її турбує в Інтернеті.

Просувайтеся поступово, щоб створити максимальний захист. У першу чергу, обговоріть із дитиною прості сімейні правила онлайн-безпеки:

— Сімейна онлайн-безпека — відповідальність кожного. Важливо пояснити, що не можна розголошувати конфіденційну інформацію — фінансові справи, адреси мешкання й навчання, номери телефонів і банківських карток можуть дуже цікавити зловмисників. Також небажано розміщувати сімейні фотографії на публічних сайтах і форумах.

— В онлайні потрібно поводитися, як у реальному житті. Поясніть дитині, що в Інтернеті теж потрібно бути ввічливим, не ображати інших, бути законослухняним, з повагою ставитися до людей та до авторських прав — незаконне копіювання й розповсюдження матеріалів вважається крадіжкою.

— Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Не варто довіряти незнайомцям, повідомляти їм особисту інформацію і, тим паче, бачитися з ними без відома батьків.

— Віртуальний світ може коштувати реальних грошей. Потрібно знати, що в онлайн-сервісах вартість SMS може, наприклад, вказуватися без податків. Якщо є певні сумніви, варто звернутися до батьків, які допоможуть розібратися, скільки насправді коштує SMS і чи так уже необхідно її надсилати.

— Питати поради можна й потрібно. Наголосіть, що коли дитині щось в Інтернеті незрозуміло, хвилює чи здається загрозливим, якщо дитина хоче завантажити якусь інформацію чи встановити програму, завжди потрібно поговорити з батьками. Навчіть дитину перевіряти інформацію у мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.

Як бачите, все доволі просто. Дослухавшись до цих порад, ви суттєво збільшите безпеку користування Інтернетом вашою дитиною, не позбавляючи її позитивних аспектів перебування у мережі.

Навчайте дитину бути відвертою та довіряти вам, адже це може стати запорукою її безпеки у віртуальному світі. Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті!

Як убезпечити свою дитину в Інтернеті: технічні засоби

Дуже просте правило — навчити чомусь можна лише тоді, коли ти сам розумієшся у питанні. Так, відсутність комп’ютерної обізнаності у батьків у більшості випадків є основною причиною зниження онлайн-безпеки дітей.

Безпека вашої дитини в Інтернеті починається саме з вас. Адже від вашої обізнаності й комп’ютерної грамотності, у першу чергу, залежить, наскільки безпечним для дитини буде віртуальний світ. Що треба робити?

— Слідкуйте, аби на комп’ютері не було небажаної для дитини інформації.

— Регулярно переглядайте електронну скриньку, не залишайте у відкритому доступі документи й файли «для дорослих».

— Налаштуйте запаролений вхід до комп’ютера для різних користувачів.

— Очищуйте історію браузера від слідів перебування на небажаних для дитини сайтах; своєчасно видаляйте матеріали небажаного змісту, аби виключити можливість їх перегляду неповнолітніми.

— Перевіряйте історію браузера, щоб розуміти, якими сайтами та сервісами користається дитина.

— Не забувайте про те, що заборонені ресурси можуть завантажуватися автоматично під час відвідування сайтів з контентом, який не містить небезпеки для дітей. Тож не варто одразу сварити дитину за відвідування сайтів із небажаним контентом — вона могла бути абсолютно до цього не причетною.

Необхідно також навчитися правильно підбирати програмне забезпечення для захисту дитини від інформаційних загроз.

Антивіруси. Антивірусне програмне забезпечення захищає комп’ютер від шкідливих програм, діяльності хакерів, спаму, шпигунського ПЗ і т.д. Важливо: антивіруси потрібно регулярно оновлювати, аби забезпечити максимальний захист.

Приклади антивірусів:

— Kaspersky Internet Security. Окрім основних функцій захисту, надає можливість створити окремий профіль для дитини з бажаними параметрами та обмеженнями.

— Panda Internet Security 2009. Запобігає доступу до небажаного контенту в Інтернеті.

— ESET Smarty Security 4. Дає можливість налагодити персональний брандмауер.

Батьківський контроль для ПК. Такі програми працюють за принципом «чорного» або «білого» списків. Хоча «чорні списки» постійно оновлюються, проте далеко не завжди небажані сайти вчасно відстежуються. «Білі списки» включають сайти, рекомендовані для дітей, в чому й полягає їхня перевага.

Також варто взяти до уваги безпечні для дітей пошукові системи: gogul.tv, search.icensor.ru, quinturakids.com

Користуючись наведеними вище порадами, ви зможете бути спокійними за вашу дитину — користування Інтернету буде не лише цікавим і корисним, але й безпечним.

Поради експертів: діти молодшого шкільного віку

Діти молодшого шкільного віку вже значно самостійніші за дошкільнят, проте вони все ще потребують батьківської турботи й опіки.

Найбільшою принадою комп’ютера для дітей такого віку є ігри. Не варто ставитись до ігор як до чогось небезпечного, та все ж з ними треба бути обачним.Аби бути певним, що ваша дитина не грає в неприйнятні для її віку ігри й не стикається з негативними аспектами гри в Мережі, ми рекомендуємо дотримуватися таких правил:

— Комп’ютер має знаходитися в загальній кімнаті — так простіше контролювати, чим дитина займається, в яку гру грає.

— Встановіть програму, що обмежує час роботи за комп’ютером, наприклад PC TimeLimit, аби бути певним, що дитина не гратиме в ігри надто багато.

— Створіть профілі для всіх членів родини за допомогою служб сімейної безпеки. Windows, iOS, Linux — всі ці операційні системи надають можливість створювати профілі користувачів з обмеженими правами, аби дитина не могла, зокрема, встановити неприйнятну гру.

— Будьте в курсі ігор, в які грає дитина.

— Не дозволяйте дитині користуватися голосовими службами взаємодії з мережевими гравцями. Тепер багато ігор дають можливість не просто обмінюватися текстовими повідомленнями в процесі гри, але й просто розмовляти гравцям між собою. Ви не можете гарантувати, що товаришем по грі й співбесідником виявиться культурна й ввічлива людина.

— Разом з дитиною придумайте їй нікнейм для мережевих ігор і т.д., щоб уникнути наявності в ньому особистої інформації, та безпечний пароль, який важко зламати. Поясніть, що особистою інформацією можуть скористатися проти неї, тому треба бути обачним.

— Навчіть дитину ігнорувати неприйнятну поведінку товаришів по грі в Інтернеті, одразу ж про неї повідомляти. У разі необхідності, зв’яжіться з особами, які відповідають за цю гру — вони зобов’язані вжити заходи проти порушників.

Проте не лише ігри можуть нести в собі небезпеку. Вам також варто приділити увагу безпечному користуванню Інтернетом, аби уникнути ризиків:

— Встановіть програмне забезпечення для контролю ресурсів, які відвідує дитина, наприклад McGruffSafeGuard.

— Використовуйте інформаційні фільтри й засоби блокування небажаного контенту Net NannyParentalControls, McAfeeSafeEyes, CYBERsitter і т.д.

— Створіть список Вибраного з адресами перевірених сайтів.

— Використовуйте пошукові сервіси, призначені для дітей — kidsclick.org, askkids.com і т.д.

— Користуйтеся послугою «Батьківський контроль» від Kyivstar.

— Розкажіть про можливі небезпеки користування чатами й службами миттєвих повідомлень, таких як Skype, ICQі т.д.

— Створіть альтернативні інтереси та зобов’язання для дитини: відвідання гуртків і секцій, хобі, прибирання, догляд за домашньою твариною й т.д.

Пам’ятайте — найголовнішими в запобіганні небажаних наслідків користування Інтернетом вашою дитиною є довірливі стосунки. Підтримуйте й навчайте її, будьте поруч у скрутний момент, і тоді все буде гаразд!

Коментарi